Якість стиснутого повітря

Якість стисненого повітря визначається відповідно до чинного європейського стандарту ISO 8573. Цей стандарт включає наступні розділи:

  • Розділ 1: Забруднення та класи чистоти стисненого повітря
  • Розділ 2: Метод випробувань для визначення вмісту олії в стислому повітрі
  • Розділ 3: Методи вимірювання вдалости
  • Розділ 4: Методи визначення вмісту твердих частинок
  • Розділ 5: Методи визначення вмісту парів олії та органічних розчинників
  • Розділ 6: Методи визначення забруднення газами
  • Розділ 7: Методи визначення забруднення мікроорганізмами
  • Розділ 8: Методи визначення вмісту твердих частинок масової концентрації
  • Розділ 9: Методи визначення вмісту води в рідкій фазі

Для споживачів з метою вибору типу необхідного обладнання з очищення та осушування стисненого повітря застосовується розділ 1 цього стандарту, в якому наведено чисельні значення допустимого вмісту тих чи інших забруднювачів у стислому повітрі. Відповідно до цього стандарту, якість стисненого повітря визначається зазначенням трьох цифр, кожна з яких визначає клас чистоти по кожному із забруднювачів. Перша цифра – клас забруднення твердими частинками Друга цифра – клас вмісту водяної пари Третя цифра – клас забруднення олією. Граничні значення кожного із забруднювачів відповідно до чинного стандарту становлять:

Клас

Тверді частки

Точка роси

Вміст олії

розмір

d, мкн

концентрація

C, мг/м3

T, 0C

мг/м3

Клас 0

Визначається типом устаткування, що застосовується. Показники значно перевершують значення класу 1

Клас 1

0,1

0,1

– 70

0,01

Клас 2

1,0

1,0

– 40

0,1

Клас 3

5,0

5,0

– 20

1,0

Клас 4

15,0

15,0

+ 3

5,0

Клас 5

40,0

40,0

+ 7

25,0

ПРИКЛАД: Якщо в вимогах до якості стисненого повітря необхідного для роботи обладнання зазначено, що стиснене повітря повинно відповідати класу чистоти 1.4.2 стандарту ISO 8573, це означає, що необхідно забезпечити очищення стисненого повітря від твердих частинок розміром більше 0 1 мкн осушити його до точки роси плюс 3 градуси цельсія і знизити концентрацію масла до 0,01 мг/м3. Ця умова забезпечується за допомогою рефрижераторного осушувача та двох фільтрів (грубого та тонкого ступеня фільтрації) відповідного типорозміру. Вміст вологи в стислому повітрі залежить тільки від його температури. Тому для зниження вмісту вологи в стислому повітрі застосовують такі методи:

  • Для досягнення точки роси зі значенням вище 0 градусів цельсію застосовуються рефрижераторні осушувачі, які примусово охолоджують стиснене повітря, примушуючи вологу конденсуватися.
  • Для досягнення точки роси нижче 0 градусів цельсію застосовуються адсорбційні осушувачі стисненого повітря, які за допомогою адсорбенту поглинають вологу зі стисненого повітря, знижуючи її концентрацію до рівня відповідного заданого значення точки роси.

Вміст вологи в 1 м3 повітря за заданої температури є стандартним постійним значенням.

-9

 Тімпєра турннезалежний вміст води (за DIN IS< b>O7183)
Т Уміст. води Т Уміст. води Т Уміст. води Т Уміст. води

°C

g/m3

°C

g/m3

°C

g/m3

°C

g/m3

+100

597,5

+54

99,85

+8

8,275

-36

0,1820
+99

577,8

+53

95,41

+7

7,756

-37

0,1646
+98

558,7

+52

91,14

+6

7,265

-38

0,1480
+97

540,1

+51

87,03

+5

6,802

-39

0,1392
+96

522,0

+50

83,08

+4

6,364

-40

0,1192
+95

504,3

+49

79,28

+3

5,952

-41

0,1069
+94

487,2

+48

75,63

+2

5,563

-42

0,0957
+93

470,6

+47

72,12

+1

5,196

-43

0,08565
+92

454,4

+46

68,75

-44

0,07656
+91

438,7

+45

65,52

0

4,487

-45

0,06836
+90

423,4

+44

62,41

-46

0,06098
+89

408,6

+43

59,43

-1

4,479

-47

0,05433
+88

394,2

+42

56,57

-2

4,136

-48

0,04837
+87

380,2

+41

53,83

-3

3,817

-49

0,04301
+86

366,7

+40

51,21

-4

3,521

-50

0,03821
+85

353,5

+39

48,64

-5

3,246

-51

0,03390
+84

340,7

+38

46,28

-6

2,990

-52

0,03005
+83

328,3

+37

43,97

-7

2,752

-53

0,02660
+82

316,3

+36

41,76

-8

2,532

-54

0,02353
+81

304,7

+35

39,65

2,328

-55

0,02078
+80

293,4

+34

37,63

-10

2,139

-56

0,01834
+79

282,4

+33

35,70

-11

1,964

-57

0,01616
+78

271,8

+32

33,85

-12

1,803

-58

0,01423
+77

261,5

+31

32,08

-13

1,653

-59

0,01251
+76

251,6

+30

30,4

-14

1,515

-60

0,01098
+75

241,9

+29

28,79

-15

1,367

-61

0,009633
+74

232,6

+28

27,26

-16

1,269

-62

0,008438
+73

223,6

+27

25,79

-17

1,160

-63

0,007381
+72

214,4

+26

24,40

-18

1,060

-64

0,006449
+71

206,4

+25

23,07

-19

0,9678

-65

0,005627
+70

198,2

+24

21,80

-20

0,8835

-66

0,004903
+69

190,3

+23

20,59

-21

0,8053

-67

0,004267
+68

182,7

+22

19,44

-22

0,7336

-68

0,003708
+67

175,3

+21

18,35

-23

0,6678

-69

0,003218
+66

168,2

+20

17,31

-24

0,6075

-70

0,002789
+65

161,3

+19

16,32

-25

0,5521

-71

0,002414
+64

154,7

+18

15,38

-26

0,5015

-72

0,002085
+63

148,2

+17

14,49

-27

0,4551

-73

0,001799
+62

142,0

+16

13,64

-28

0,4127

-74

0,001550
+61

136,1

+15

12,84

-29

0,3739

-75

0,001331
+60

130,3

+14

12,08

-30

0,3385

-76

0,001145
+59

124,8

+13

11,35

-31

0,3061

-77

0,0009824
+58

119,4

+12

10,67

-32

0,2767

-78

0,0008413
+57

114,2

+11

10,02

-33

0,2494

-79

0,0007191
+56

109,3

+10

9,405

-34

0,2254

-80

0,0006138
+55

104,5

+9

8,824

-35

0,2032

Навіщо потрібна підготовка повітря

Повітря завжди містить вологу у вигляді водяної пари. Максимальна кількість води, яка може бути в повітрі, залежить тільки від температури повітря і не залежить від тиску. При зниженні температури здатність повітря утримувати вологу знижується. Для визначення кількості вологи, що міститься в повітрі, існує поняття «точка роси». Вона описує, при якій температурі волога, що міститься в повітрі, буде відповідати 100% вологості, і при якій температурі починається конденсація. Приклад: При температурі 200С 1 м3 стиснутого повітря містить 17,31 г води у вигляді пари. При тиску стисненого повітря 7 бар концентрація вологи в 1 м3 стисненого повітря буде відповідати 138,48 грам води на 1 м3. Далі при охолодженні стисненого повітря до 20?0С відбудеться конденсація водяної пари, і надлишкова волога випаде як конденсат у кількості 121,17 грам. Як наслідок відсутності систем підготовки стисненого повітря відбувається накопичення конденсату в трубах і ресиверах. Це викликає такі негативні наслідки: – Підвищена корозія трубопроводів стисненого повітря; – утворення кислот та лугів із водомасляної емульсії, і як результат хімічна корозія трубопроводів; – вихід обладнання з ладу внаслідок потрапляння води до механізмів; – зростання бактерій та мікроорганізмів у трубопроводах стисненого повітря; – замерзання води в трубах у зимовий час; – засмічення іржею та окалиною. – Підвищений перепад тиску в результаті «заростання» труб зсередини. Підготовка стисненого повітря не обмежується лише видаленням конденсату зі стисненого повітря. Також має бути передбачений комплекс заходів для видалення твердих частинок та олії зі стисненого повітря. На фотографії 1 внизу показано внутрішній стан труб до осушувача стисненого повітря і після нього. Також на фотографії 2 показано стан внутрішнього теплообмінника осушувача під час експлуатації без попереднього фільтра. Іржа з трубопроводів досить швидко блокує осушувач rust rust2Тому для економії коштів і продовження терміну служби обладнання, необхідно дуже ретельно і вимогливо відноситься до підготовки стисненого повітря. Для вирішення завдань з підготовки стисненого повітря ми пропонуємо повний комплект необхідного обладнання виробництва компаній від лідерів цієї галузі.